Наука для освіти
З ініціативи Кафедри філософії в Університеті культури відбувся науково-методичний семінар «Викладання філософських дисциплін у закладах вищої освіти: теорія і практика». До зіркового університету завітали науковці провідних вишів столиці з метою обміну досвідом і обговорення проблем та перспектив викладання філософських дисциплін.
Тематичними напрямами роботи семінару були:
- Предметне наповнення курсу філософії як непрофільної дисципліни
- Інноваційний міждисциплінарний характер викладання філософії як гуманітарної дисципліни. Пошук нових форм роботи з аудиторією
- Форми контролю знань з філософських дисциплін, особливості їх проведення в контексті вимог Болонського процесу.
Завідувач Кафедри філософії, доктор педагогічних наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко наголосила, що в час, коли від випускника закладу вищої освіти вимагається високий рівень розвитку soft skills, дивергентного мислення, емоційного інтелекту, – викладання філософських дисциплін повинно носити творчо-мотиваційний характер. Вона розповіла про досвід роботи Кафедри філософії у формуванні інноваційного освітнього середовища Університету культури, цікаві творчі проекти та унікальні навчальні посібники, за якими навчаються студенти вишу.
Проректор з науково-методичної роботи, доктор філософських наук, професор Тетяна Костянтинівна Гуменюк відзначила, що філософія як «наука всіх наук» має стати платформою до об’єднання багатогалузевої наукової діяльності університету та проінформувала присутніх про наукові видання КНУКіМ і важливість мотивування студентської молоді до наукової діяльності.
Завідувач Кафедри історії філософії КНУ ім. Т. Шевченка, доктор філософських наук, доцент Тарас Петрович Кононенко розповів про досвід, який успішно впроваджується кафедрою – лематичний підхід, відповідно до якого в навчальному курсі визначаються ключові леми («уваги свідомості», «опертя уваги»), студенти вивчають їх як базові поняття, а викладач перевіряє їх засвоєння за допомогою форм контролю.
Тарас Петрович акцентував також на важливості формування у сучасної молоді навиків «візуального думання» та вивчення спектру осмислення філософування голосом. Вивчення курсу філософії, на його думку, повинно мати нормативно-оглядовий характер упродовж бакалаврату, трансформуватись в аналітичному напрямку на рівні магістратури і зосереджуватись в професійному контексті під час засвоєння PhD програм.
На важливості індивідуалізації завдань та мотиваційному аспекті роботи з молодіжною аудиторією зосередила увагу доктор наук з державного управління, професор кафедри публічного управління Національної академії управління при Президентові України Тетяна Едуардівна Василевська. Навчання через правильно сформульовану проблему – ось завдання сучасного викладача. Незаперечним при цьому є пошук нормативної складової курсу філософії, який би став тим інструментарієм, оволодіти яким має навчити викладач. Тетяна Едуардівна відзначила зростаючий запит на прикладну філософію серед освітніх програм закладів вищої освіти.
Тетяна Степанівна Пітякова поділилась досвідом викладання філософії у КНЕУ ім. В. Гетьмана та запропонувала напрямки пошуку змісту нових навчальних курсів. Вона відзначила важливість доручення до предметного наповнення курсу філософії професійно-орієнтованої проблематики та етично-естетичних змістів.
Надія Іванівна Семчук розповіла про практику викладання філософії в Київському університеті ім. Грінченка, де вона пропрацювала близько 20 років. Надія Іванівна поділилась цікавими спостереженнями про освітні запити старшокласників, вчителів та батьків, які мала можливість отримати під час роботи над проектом Нової української школи.
- Більшу частину таких запитів молоді складає комунікаційний та особистісний вектор розвитку. Міжкультурна комунікація – одна з транскрипцій цього напрямку самореалізації та становлення молоді. Навіть традиційні освітні курси повинні адаптуватись до вимог сьогодення як змістовим наповненням, так і назвою. Наприклад, курс «Етика» по-новому розкривається шляхом трансформації в навчальну дисципліну «Добро і зло в епоху машин».
- Заклади вищої освіти мають реагувати на такі потреби, адже молодь зі своїми професійними та особистісними пошуками приходить саме сюди.
Учасники семінару відзначили високий рівень інноваційного викладання філософії в Університеті культури та цікаві освітні заходи, що їх проводять викладачі Кафедри філософії. Спілкування професорсько-викладацького складу провідних закладів вищої освіти Києва відбулось в творчій атмосфері та засвідчило зацікавленість викладачів вишів у постійному оновленні як тематичного, так і методичного наповнення дисциплін.
Обмін досвідом – це важливо і на часі! В період студентської практики викладачі також вдосконалюють свою майстерність.
Навчання та самовдосконалення – це виклики, на які повинна реагувати не лише студентська молодь, але й наукові працівники!
В Університеті культури цікаво вчитись та самовдосконалюватись не лише студентам, але й викладачам!
Автор тексту - Кириленко К.М.