«Культура і наука» – шлях до інноваційно-освіченої особистості
У рамках культурно-інформаційного проекту «12+ книг року» Наукової бібліотеки КНУКіМ відбулась презентація підручника «Культура і наука», підготованого завідувачем Кафедри філософії Катериною Кириленко.
Катерина Михайлівна Кириленко – кандидат філософських наук, доцент, завідувач Кафедри філософії КНУКіМ. В університеті працює викладачем із 1996 року, тож наступного літа святкуватиме 20-річчя педагогічної діяльності у царині науки в культурі на базі КНУКіМ.
Катерина Михайлівна в 1996 році захистила кандидатську дисертацію, присвячену проблематиці філософії культури. На сьогодні викладач – автор понад 50-ти наукових праць, серед яких підручники, курси лекцій, довідники.
Презентована книга є підручником, в основу якого покладені авторські лекції з даного предмету. Підручник відповідає програмі навчального курсу «Культура і наука» і зорієнтований на підготовку фахівця, який успішно самореалізується як особистість та буде конкурентоспроможним на сучасному ринку праці.
У призначений час до Наукової бібліотеки завітали представники президії Вченої Ради університету та науково-педагогічний колектив вишу, щоб привітати колегу. Також прийшли висловити слова вдячності та захоплення студенти-магістри, у яких Катерина Михайлівна читає лекції.
Відкрив презентацію директор Наукової бібліотеки Юрій Іванович Горбань – кандидат культурології, доцент Кафедри книгознавства і бібліотекознавства КНУКіМ.
Він розповів про подію та запросив до слова доктора філософських наук, професора Київського національного університету культури і мистецтв, проректора з Наукової роботи КНУКіМ Сергія Даниловича Безклубенка.
Професор привітав усіх зі «святом у храмі книги»:
«Це добра традиція, – сказав він, – і слава долі, що ми її розпочали. Сьогодні в Науковій бібліотеці КНУКіМ ми відзначаємо народини нової книги.
Про добру книжку завжди можна сказати «Вабить око, голубить руку, гріє душу, гострить мізки». Ця книжка, яку я тримаю в руках, саме така. Я можу сказати це з повним правом, бо я мав нагоду познайомитись з текстом рукопису. Це справді гарна, добра книжка.
Хочу принагідно видати ще один секрет, я знаю, що це не єдина книжка, яка недавно з’явилась. Якщо говорити в термінах родинних, то це своєрідне продовження книжки – донька. В Катерини Михайлівни напередодні вийшов мультидисциплінарний навчальний посібник «Філософія: наука і культура». Мені здається, що коли є графічне доповнення інтелектуального змісту цієї книги, то можна чекати і на онучку. Я подумав, що наступним продовженням буде диск, у якому наука буде представлена в інших мистецьких формах….
Я щиро вітаю Катерину Михайлівну з такою подією у її житті та у житті університету. Сподіваюся, що ця традиція матиме продовження. Бажано, щоб це виходило за межі нашого храму, на великий загальноукраїнський храм науки, мистецтва і філософії».
Після вступного слова проректора з науки, Катерина Михайлівна розповіла про її науковий доробок, підготований співробітниками бібліотеки КНУКіМ з нагоди презентації, логічним продовженням якого є дана книжка:
«Я хочу подякувати нашій бібліотеці за ініціативу та організацію цієї презентації. І хочу сказати, що зі свого боку, пропоную говорити не лише про мій підручник, а й про ті речі, які мною та моїми колегами реалізовуються в нашому університеті.
Інтенсивні інноваційні процеси суспільства – реальність часу. Це потребує не просто освіченої людини, а людини «інноваційної». Інноваційна людина не просто володіє великою кількістю енциклопедичних знань; вона налаштована на креативність будь-якої інформації та має інноваційне мислення. Як можна таку людину виховати? Як можна сформувати такого фахівця? Як має бути сформоване інноваційне освітнє середовище університету? Свого часу, я задумалась, як можна у нашому інноваційному виші, враховуючи специфіку вишу, все це робити.
Першим кроком було створення мультидисциплінарного навчального посібника. Це був шлях інноваційного викладання базового курсу філософії, який читається у вищих навчальних закладах. Це курс лекцій, розроблений у формі презентацій. Кожна тема – окрема презентація. Викладення теми супроводжувалось зображеннями, цитатами та візуальною подачою тексту. Результати були цікаві. Студентам це сподобалось.
Наступний крок – мною була розроблена дисципліна, яка запроваджена на другому рівні підготовки (спеціаліст, магістр) у нашому університеті. Нова дисципліна – «Культура і наука» – спрямована на виховання інноваційно-освіченої особистості. Дисципліни такого типу є пріоритетними в сучасних європейських ВНЗ. Такі інтегровані курси читаються у багатьох вишах Фінляндії, Швейцарії, Канаді.
Метою мого курсу «Культура і наука» є, по-перше, забезпечити розвиток культурологічної освіти на другому рівні підготовки – спеціалістам і магістрам (цьому присвячений І розділ підручника). По-друге, фундаменталізація професійної підготовки майбутнього культоролога на основі системно-синергетичного підходу; модернізація культурологічного знання засобами природознавства, під природознавством ми розуміємо не просто сукупність знань, а науку про розвиток (ІІ, ІІІ розділи підручника).
А по-третє, мета цього курсу – це формування уявлень про інновації, яке вони мають місце, яку роль відіграють у різних сферах життя, тому що випускники нашого вишу, це не просто теоретики-культурологи, це також практики.
У цій книжці зреалізовані такі підходи: по-перше – це засади психології та педагогіки творчості, які активно розвиваються, принципи евристики як науки про творче мислення, яка зараз має потужний розвиток, засади креативності; по-друге, системно-синергетичний підхід, який в сучасному світі виборює все нові й нові контексти свого застосування; а по-третє, елементи інформальної освіти. Інформальна освіта, яка здійснюється індивідуально протягом усього життя людини, завжди має того, хто її курує, спрямовує, стрижень навколо якого вибудовується.
Як можна оцю інформальну освіту стимулювати в тому напрямку, який відповідає тенденціям наукового пошуку – раз та специфіці вишу – два?
Хочу проінформувати, що ця книжка стала предметом неофіційного обговорення під час останнього зібрання Академії педагогічних наук наприкінці минулого тижня. Про неї висловив схвальні відгуки відомий культуролог, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Роман Антонович Арцишевський; спеціаліст з естетичного виховання, член-кореспондент Академії педагогічних наук України Володимир Григорович Бутенко; академік Академії педагогічних наук України, мій рецензент Микола Іванович Шут; академік, секретар відділення Вищої школи Академії педагогічних наук Микола Борисович Євтух.
Чому я посилаюсь на Академію педагогічних наук? Тому що інтегровані курси та системні підходи в освіті активно розробляються цим поважним науковим товариством, але вони говорять про це в теоретичному аспекті, а наш же виш є піонером реалізації цих засад на практиці.
У КНУКіМ створюється інноваційне освітнє середовище, розвивається інноваційна освіта, створюються умови формування інноваційної особистості…».
Презентація продовжилась у формі міні-конференції. Наступним виступив почесний проректор КНУКіМ Олександр Іванович Скнарь.
«Шановні колеги і колежанки, студенти та аспіранти! – привітав присутніх професор. – Всі ви знаєте, що за три роки, ми будемо святкувати півстолітній ювілей нашої альма-матер. І, звичайно, що за ці 47 років університет значно змінився.
Я вважаю, що цей підручник буде надзвичайно корисний. І очевидно, що кожна дисципліна може взяти на своє використання ті ідеї та роздуми, про які говориться у ньому.
…Я дійсно заздрю тому, як автор зумів вмістити у цей підручник стільки матеріалу, в чотири розділи.
Я пригадую, як Катерина Михайлівна прийшла до нашого університету… У нас багато студентів, але, коли ця «тендітна жіночка» зайшла в аудиторію, всі студенти, які в інших педагогів не слухались, раптом зацікавились. А сьогодні вона вже завідувачка Кафедри філософії.
Я, перш за все, дякую вам, Катерино Михайлівно, за цей доробок і за те, що ви зуміли знайти підхід до нашого вищого навчального закладу. І сьогодні ми відчуваємо, що наука та культура в Україні виходить на ті простори, яких ми так очікуємо…».
Презентацію продовжила кандидат культорології, доцент, проректор з навчально-виховної і творчої роботи КНУКіМ Валентина Павлівна Дячук:
«Те, що робить сьогодні Катерина Михайлівна – це все з любов’ю до студентів. Підручник підготований в простій і доступній формі. Я думаю, що кожен із студентів, хто прочитає цю книжку, отримає прості відповіді на цілий ряд нагальних питань сучасності.
Головна ідея підручника, на мою думку, – це те, що ми повинні від техногенно-споживацького суспільства, все-таки, повертатися до духовно-ідейного. Ми повинні зрозуміти, що споживацька філософія по відношенню до природи, до екології, до людини, підриває наше майбутнє.
Я хочу побажати Катерині Михайлівній, щоб її підручники були дороговказом на майбутнє для наших студентів. Нових творчих звершень, а студентам – найкращих лекцій, які вони почують від свого майстра».
Особливим для Катерини Михайлівни був виступ першого рецензента книги, тривалий час доцента Кафедри культурології, кандидата філософських наук Ірини Анатоліївни Росковшенко.
«Катерино Михайлівно, я хочу привітати вас із успіхом. Київський національний університет культури і мистецтв збагатився на один підручник. Хочу наголосити на тому, наскільки актуальним є курс, який введений, і підручник, який написаний.
Видання презентує принципово новий погляд на гуманітарні й природничі науки, у ньому відстоюється думка про те, що сприймати їх потрібно у тісному взаємозв’язку».
Ірина Анатоліївна розповіла, що даний підручник знімає протилежність між наукою і культурою і представляє науку як визначальний чинник творення культури у загальнопланетарному масштабі. У своєму виступі Ірина Анатоліївна коротко виклала ключові ідеї сучасної культурології, що зреалізовані в даному підручнику.
Продовжила вітати колегу із презентацією книги доктор культурології, професор, завідувач Кафедри культурології КНУКіМ Ірина Владиславівна Петрова, яка також була рецензентом книги:
«Коли до моїх рук попала ця книга, я спочатку подумала, що це – монографія або й докторське дослідження. Бо проблема настільки складна і незручна, що більшість поверхових фахівців, які вважають себе науковцями, намагаються її оминути. Коли ж зрозуміла, що це – підручник, я замислилася: як можна викласти те, чим ми хворіємо щодня, але його не відчуваємо чи боїмося усвідомлювати, на рівні підручника, та й так, щоб передати складну проблему молодій людині і не відлякати її. Бо, якщо культура грунтується на традиціях, її початки потрібно шукати в далекому минулому, то наука рухає суспільство вперед. Наука дозволила людині вийти в космос, використовувати замість людського інтелекту комп’ютер, наука допомогла знищити половину людства, призвела до екологічних катаклізмів, Чорнобильської катастрофи, наслідки якої відчуватимуть ще наші онуки. Що таке наука: добро чи зло? Мабуть, це залежить від того, в чиї руки вона потрапляє.
Катерина Михайлівна протягом усієї книги наводить таку думку: «компасом для науки сучасності має стати культура, вона має сприйматися нею не як щось минуле і архаїчне, а як те, в чому ми живемо сьогодні, як безсмертне, неперервне і реальне сьогоднішнє життя». Культура це є неперервний зв’язок того, чим ми жили і того, що є сьогодні, тієї миті, що буде в майбутньому. Культура водночас не може існувати без зусиль нашого розуму, наших емоцій і нашого серця. Культура – це мова всього людства, не лише наукової громади…».
Ірина Владиславівна розповіла, що була також рецензентом попередньої книги Катерини Михайлівної, яку автор презентувала на Кафедру культурології. Зараз попереднє видання «гуляє» серед студентів. «Від сесії до сесії вони приходять на кафедру, показують, що книга є, і далі її читають. Мабуть це є відповіддю на запитання чи вдалася вона», – завершує свій виступ завідувач Кафедри культурології.
Після виступу наукової еліти до привітань долучилися магістранти, які навчались у Катерини Михайлівни. Вони щиро подякували за її наукову роботу, педагогічну діяльність, повчальну чуйність та інноваційність у подачі матеріалу. У виступах магістрантів звучали і власні вірші, в яких розкривалась проблематика курсу, і наукові роздуми про проблеми, що в ньому піднімаються, і педагогічні спостереження. Студенти згадували творчі формати лекцій, які надихали їх приділяти більше уваги навчанню та пізнанню.
Катерина Михайлівна розповіла про цікавий формат інтелектуальних дебатів, що був зорганізований нею в процесі викладання курсу «Культура і наука». На завершення студент магістратури Богдан Предько пригадав, як написав вірш про культуру і науку, а Катерина Михайлівна додала, що його проба пера навіть перетворилася на пісню-присвяту навчальному курсу «Культура і наука», яку він презентував на вищезгаданих інтелектуальних дебатах.
Закрив презентацію проректор з наукової роботи КНУКіМ Сергій Данилович Безклубенко. Він побажав побільше свят у храмі науки, пізнань, відкритів, а науковій бібліотеці – започаткувати серію книг про мистецтво, науку, культуру та їх дослідження. Сергій Данилович подав ідею заснування Наукових шкіл КНУКіМ для створення теоретичного підґрунтя та виходу на загальноукраїнський і світовий наукові рівні.
Автор тексту: ПР-відділ КНУКіМ