«Вплив релігії на політичне й культурне життя»
У рамках вивчення курсу «Релігієзнавство» студенти 3-го курсу Кафедри міжнародних відносин та завідувач Кафедри філософії, кандидат філософських наук Кириленко Катерина Михайлівна провели круглий стіл «Вплив релігії на політичне й культурне життя світу та міждержавні зв’язки».
Доповіді розподілили за регіональним принципом і розпочали з найближчого – Європейського регіону. Марина Гуз розповіла аудиторії про особливості утвердження християнства на території Європи, його вплив на політичну обстановку в регіоні та підняла питання релігії як політичного важеля управління державою та суспільством. Доповідь викликала активну дискусію серед присутніх. Студенти також обговорили сучасну проблему ісламізації в Європі.
Наступною була доповідь Дмитра Шихалієва, який висвітлив релігійні особливості Латинської Америки. Присутні дізналися, що провідною релігією країн Південної Америки є католицизм, проте досить вагоме місце посідають і місцеві вірування – серед них, так звана, «теологія визволення». «Теологія визволення» здебільшого займається пошуками прогресивних шляхів розвитку, зокрема місцевих зразків соціалізму. При цьому «теологія визволення» зазнає критики з боку офіційного Ватикану, який вважає її антирелігійною течією.
Потім черга дійшла до Австралії. Юлія Чередніченко ознайомила всіх з релігійним життям країни та специфікою розподілу віруючих по конфесіях. В Австралії не існує офіційної релігії та не обмежується свобода совісті і віросповідання. Релігійне життя континенту прямо залежне від Британської корони, адже держава знаходиться під протекторатом Об’єднаного королівства.
Наступним регіоном, що розглядався під час круглого столу, була Південна та Східна Азія, а саме держави, в яких провідною релігією є буддизм. Наталія Каташинська розповіла аудиторії про буддійську дипломатію найбільш впливових держав регіону, Китаю та Індії, як ефективний засіб застосування «м’якої сили» в сучасних міжнародних відносинах. Розглядалися такі поняття як «дипломатія реліквій», «мирна дипломатія» тощо. Водночас виникло питання пропагандистської політики деяких держав, які нібито підтримують віруючих, а насправді, всередині деяких країн утискають їх права.
Далі студенти обговорили специфіку політики та дипломатії мусульманських держав Близького Сходу. Анастасія Гуменюк та Єлизавета Мікула розкрили відносно новий термін «ісламський фемінізм», його місце в сучасному світі та окреслили проблеми сьогодення, що стосуються агресивного періоду в «житті» ісламу, діяльності радикальних ісламських течій та терористичних організацій.
Останньою була доповідь Марини Вертипорох, яка розповіла про релігійні особливості на Африканському континенті. Африка вважається найбільш загадковим і незвіданим регіоном світу, який уникає глобалізаційних процесів. Проте, незважаючи на це, релігійне розмаїття та відповідні проблеми існують практично в усіх країнах і місцевих племенах. Внаслідок формування специфічних африканських релігійних організацій і сект, почали виникати протиріччя між ними та органами влади, що призвело до міжетнічних і релігійних конфліктів. Також знову порушувалася проблема ісламського тероризму, зокрема на території африканських держав.
Доповіді супроводжувалися активними обговореннями та диспутами між студентами та викладачем, захід прийшовся до вподоби всім присутнім, був інформативним та пізнавальним.
У період глобалізації, коли світова спільнота виявляється пов’язана спільністю проблем, від яких залежить співіснування держав з різною соціально-політичною культурою, релігія виступає, як вельми чутливий резонатор в міжцивілізаційних та міждержавних відносинах.
Як зазначила Катерина Михайлівна, релігія хоч і є пошуком людиною та людством сакрального змісту, існує в суспільстві. Важливе місце в кожній релігійній системі посідає соціальне вчення – це погляди певної релігії на питання нерелігійного змісту, але важливі для віруючої людини. Крім того, певна релігійна організація, яка є втіленням певного теологічного вчення, завжди має своє бачення на відносини цієї релігійної організації з іншими структурами суспільства, на реалізацію певного вектору у міждержавних, міжрелігійних зв’язках. Релігійні погляди та переконання впливають на відносини між державами, приклади чому бачимо як в історії, так і у сучасному політичному житті. Основою цих взаємозв’язків має бути толерантність, діалоговий підхід до світу, віротерпимість, реалізація принципів свободи совісті та переконань. Майбутні дипломати повинні бути не лише освіченими людьми і серед іншого розбиратися в релігійному розмаїтті світу, але й належним чином втілювати у власному професійному житті фундаментальні принципи віротерпимості та толерантності, мають бути творцями майбутнього світового простору, у якому немає місця агресії та нетерпимості до людей інших поглядів, інших вір. Сучасний світ рухається в напрямку пошуку підвалин існування такого світового співтовариства, у якому знайдеться місце для кожного, незалежно від його переконань, в тому числі і релігійних.
Автор тексту: Кириленко К.М.