«Шляхи розв’язання глобальних проблем»
Кафедра філософії і педагогіки разом зі студентами-магістрами 5 курсу Факультету кіно і телебачення, Факультету дизайну і реклами, Факультету режисури естради, Факультету музичного мистецтва та Факультету хореографічного мистецтва провела вже традиційну наукову онлайн-конференцію на тему: «Шляхи розв’язання глобальних проблем».
На початку конференції учасників привітала завідувач Кафедри філософії і педагогіки, доктор педагогічних наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко і побажала всім учасникам успіхів та натхнення на наукові досягнення, а також закликала всіх до участі у спільному пошуку шляхів вирішення тих викликів, які сьогодні стоять перед людством, та вимагають активної співпраці.
Обговорення на конференції відбувалося за двома напрямками:
1) підходи до вирішення глобальних проблем: загальне бачення проблем та пошук стратегій їх вирішення. Досвід Римського клубу та інших міжнародних організацій у вивченні глобальних проблем та напрацюванні підходів до їх розв‘язання;
2) конкретні шляхи та напрямки розв’язання однієї з глобальних проблем, яку студенти обирали на власний розсуд.
Глобальні проблеми людства та способи їх розв’язання – це одна з топ-тем, яку нині активно обговорюють на різних локальних та міжнародних майданчиках, оскільки вона стосується збереження життя на планеті. Глобальні проблеми людства класифікують за різними характеристиками, серед основних груп виділяють військові (збройні конфлікти, мілітаризація, тероризм тощо), економічні (голод, неналежний рівень освіти, нерівномірний доступ до ресурсів тощо), соціальні (злочинність, наркоманія, недотримання прав людини та громадянина тощо) та екологічні (кліматичні зміни, невиліковні захворювання, забруднення космосу та світового океану, дефіцит енергоресурсів тощо). Всі ці та інші глобальні проблеми викликають особливе занепокоєння у світової спільноти нині, в умовах пандемії, спричиненої Covid-19, оскільки виклики, що постали перед людством сьогодні, стали каталізатором для виникнення нових та поглиблення тих проблем, що існували до того. Тому тема пошуку розв’язання глобальних проблем людства, усвідомленого та турботливого ставлення до планети є актуальною та такою, що завжди викликає зацікавленість у студентської аудиторії.
Під час конференції обговорювались конкретні шляхи та напрямки розв’язання різних глобальних проблем, які студенти обирали на власний розсуд. Зокрема:
- Анастасія Гедзира (група МСМ-20) розповіла про проблему забруднення світового океану, який має особливе значення у життєзабезпеченні планети. Анастасія звернула увагу на проблему виливу нафти та нафтопродуктів, що періодично стаються через аварії на танкерах, які їх перевозять, та сміттєві плями, яких у світовому океані вже 5, найбільша – у Тихому океані. Ці аварії спричиняють забруднення водних поверхонь та загибель живих істот, що живуть в океані. Серед шляхів вирішення проблем забруднення світового океану Анастасія виділила необхідність активізації міжнародного співробітництва у цій сфері, оскільки це виклик, який вимагає як комплексних зусиль з очищення водних поверхонь та глибин, так і більш свідомого ставлення всього людства, що передбачає потужну просвітницьку та освітню діяльність.
- Єлизавета Богачек (група МДз-20) окреслила тему перенаселення планети, яка є комплексною проблемою, оскільки є причиною появи ще ряду глобальних проблем. Зокрема, потреби у ресурсах та нерівномірного доступу до них, проблем обмеженості прісної та питної води, низького рівня грамотності та освіченості населення в деяких регіонах світу тощо. Єлизавета запропонувала три шляхи вирішення проблеми демографічного вибуху, які нині є основними: покращення рівня освіти в країнах третього світу, що вплине на більш усвідомлене та різнобічне ставлення їхніх громадян до власного життя, що не буде обмежуватися лише народженням дітей; зміна людством підходів до споживання; та найбільш радикальний шлях – зменшення кількості народжуваності.
- Ярослав Баранников (група МСМ-20) порушив питання подолання екологічної кризи, яка нині виявляється у ряді явищ. Серед них – глобальне потепління, озонові діри, зменшення біологічного різноманіття, скорочення площ родючих ґрунтів, виснаження невідновлюваних мінеральних ресурсів, енергетична криза тощо. Ярослав окреслив основні шляхи, завдяки яким можна призупинити розвиток екологічної кризи та запобігти у майбутньому екологічним катастрофам. Зокрема, мова йде про зменшення використання пластику та в подальшому його заборону, перехід на біоматеріали, які мають здатність розкладатися без шкоди для навколишнього середовища, зменшення вирубки лісів та заохочення їх насадження, стимулювання з боку урядів держав купівлі електроавтомобілів для покращення якості повітря та ін.
- Антон Портнягін (група МММ-20) розповів про такий новітній тренд, як upcycling – повторне використання раніше вживаних речей шляхом зміни їхнього зовнішнього вигляду або характеристик. У такий спосіб не тільки вживані речі отримують нове життя та кількість сміття на планеті зменшується, але й зменшуються витрати на виробництво них речей, яких потребує людина. Наприклад, пошиття одягу із використаних тканин або виробництво меблів з пластикових кришечок. Такий формат переробки сьогодні активно використовується популярними брендами, які небайдужі до питань екології. Антон прикладами із власного життя продемонстрував, що upcycling – це не лише тенденція розвитку відомих брендів, але й спосіб самореалізації кожного: учасники конференції могли бачити та чути, як звучать музичні інструменти, які Антон виготовив власноруч із предметів, що були у вжитку та могли стати сміттям, який атмосферний вигляд має плафон для лампи, що виготовлений із використаних корків від пляшок.
- Дарина Пригоцька (група МСМ-20) закцентувала увагу на такій глобальній проблемі, як тероризм, що проникає дедалі глибше у всі сфери життя та може потенційно торкнутися кожного. Дарина виокремила такі різновиди тероризму, як: політичний, релігійний, кримінальний та кібер-тероризм. Вона навела у приклад міркування відомих філософів сучасності про причини його виникнення. Так, С. Гантінгтон вважає, що причиною тероризму є зіткнення цивілізацій і загострення культурних та інших розбіжностей між жителями планети, а Н. Хомський джерелом тероризму називає політику провідних держав світу, яка призводить до військових та політичних конфліктів. Дарина озвучила методи боротьби з тероризмом: просвітницька робота з населенням щодо зменшення з боку простих людей підтримки діяльності організацій, які вдаються до терористичних дій; використання сучасних інформаційних технологій з метою запобігання терористичним актам; збільшення зусиль у напрямку виконання резолюцій Ради Безпеки ООН про протидію розповсюдженню та поширенню зброї масового знищення; заохочення до поваги та захисту прав людини та громадянина тощо.
Конференція відбулась у цікавій атмосфері спілкування і обміну думками. Студенти отримали можливість для обговорення власного бачення вирішення глобальних проблем людства та міркувань над викликами, з якими нині стикається людство.
Автор тексту – Стратюк В. І., Кириленко К. М.