П’ятниця 13-те. Чи так все погано ?
В п’ятницю 13-го числа студенти Факультету журналістики і міжнародних відносин старших курсів бакалаврату та магістратури провели засідання дискусійного клубу на тему: «Вплив релігії на людей». Фасилітатором круглого столу, а також модератором заходу стала завідувач Кафедри філософії, кандидат філософських наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко.
Участь в обговоренні взяли також співробітники Наукової бібліотеки КНУКіМ: завідувач відділу книгозберігання Ярослав Анатолійович Якубенко, завідувач науково-методличного відділу Світлана Геннадіївна Винокурова і завідувач сектору методичної роботи Олена Олексіївна Скаченко.
Учасники круглого столу зазначили, що день, у який вони зібралися на дискусію, є символічним. У культурах різних народів світу живучим є вірування в несприятливість цього дня. Достеменно не відомо, з чим це пов’язано. Існує давня скандинавська легенда про 12 богів, які зібралися на святкову вечерю у раю Валгаллі, до них прийшов незапрошеним 13 бог-бешкетун Локі. Локі намовив сліпого бога темряви на ім’я Голдер вбити бога щастя та радості Болдера. День, коли помер бог щастя, вся земля засумувала. Християни вважають п’ятницю трагічним днем, тому що цього дня був розп’ятий Ісус Христос, до того ж, як зазначають дослідники, 13 числа місяця нісана за іудейським календарем. Іудеї вірять, що в п’ятницю вночі, перед суботнім шабатом, активізуються темні сатанинські сили. Існує також легенда про те, що в п’ятницю 13 жовтня 1307 року за наказом французького короля Філіпа IV були заарештовані та піддані тортурам тисячі лицарів-тамплієрів.
Втім для багатьох культур число 13 було навпаки символом успіху. Це також підкріплюється теологією християнства: саме таке число в сумі складають дванадцять апостолів та Ісус Христос. Усе б це виглядало архаїчно, якби не стало помітною психологічною і навіть економічною проблемою в сучасному світі.
Нині існує багато стереотипів та упереджень, що пов’язані з негативними очікуваннями сучасною людиною від такого співпадіння в календарі дати та дня тижня.
Розібратися у проблемі глибше, з’ясувати вплив не лише забобон, а й релігії загалом, і зібралися студенти-міжнародники. Релігія (від лат. religio – зв’язок) – це тип світогляду, за допомогою якого людина осмислює та впорядковує свої уявлення про себе та світ у співвідношенні до сфери сакрального чи святого. Як стверджував німецький філософ Г. В. Ф. Гегель, немає жодної людини, яка б була позбавлена релігійних почуттів повністю, бо людина внутрішньо пов’язана з релігією.
Студенти обговорили наступні питання: як релігія впливає на окрему людину, на її свідомість, психіку та навіть тіло; як релігія впливає на спільноти людей, як можна використати релігію з метою керування (чи маніпулювання) громадською думкою; як релігія впливає на стосунки між людьми нині, чи можна вважати релігійний фактор важливим чинником міжнародних відносин у сучасному світі.
Якщо врахувати, що в сучасному світі поряд із традиційним розумінням релігійності постає така її модернізована форма як етичне сповідування віри, коли людина вірить в бога, як в етичний принцип світу, без ідентифікації його з певним релігійним культом, то коло питань для обговорення було дуже різноманітним.
Як показали результати дослідження, що було проведене в Норвегії в 2011 році, люди, що відвідують релігійні зібрання не менше трьох разів на місяць, мають нижчий артеріальний тиск, бо спів та молитви роблять їх більш стресостійкими. Їжа, споживання якої обмежене певними релігійними правилами, стає все більш популярною в сучасному світі, і не лише серед віруючих, бо вона має високі дієтичні можливості. Так за даними американського журналу KosherToday, серед 11 мільйонів американців, що споживають кошерну їжу, лише 1 мільйон іудеїв, інші – це адвентисти, мусульмани, а також вегетаріанці і люди з алергією на лактозу. Конфуціанська теорія харчування, у якій втілились уявлення про два домінуючі начала світобудови Інь та Янь, склала основу макробіотики – теорії харчування, що популярна нині на Заході.
Науковці відзначають також вплив релігії на зовнішність людини, віруюча людина має менше зморшок на обличчі, є більш усміхненою та привітною. Так журнал «Американський соціологічний огляд» у грудні 2010 року опублікував результати дослідження, згідно з якими: щастя залежить від радощів соціального характеру, від впевненості у майбутньому, які дає людині віра.
Релігія впливає також на психіку людини: у віруючих розвинене почуття власної гідності, поліпшена психологічна адаптація, відсутня тривога, деструктивні емоції, така людина має потужний захист від депресії. Релігія є потужним засобом впливу на маси людей: церкву як соціальний інститут часто нечистоплотні політики використовують для здійснення власного впливу. Такої сакралізації потребують, як правило, ті політичні сили, ідеї яких не є бездоганними. Релігія також впливає на суспільство, соціальне вчення церкви є втіленням поглядів певної конфесії на не релігійні питання, але такі, що важливі для віруючої людини. Зокрема релігійні постулати конфуціанства, до яких повернувся Китай після часів правління Мао, на думку дослідників, стали основою економічного розквіту країни, що триває дотепер. Протестантизм як найпізніший конфесійний тип християнства став світоглядною основою індустріального суспільства. Вплив релігії можна прослідкувати і в галузі права: так релігійні правила є основою шаріату – кодексу мусульманського права та адату – кодексу мусульманського права для не мусульман.
Після подолання напруги холодної війни у світі, релігія стає одним із найважливіших факторів самоідентифікації сучасних держав. Раніше таку роль виконували ідеологічні постулати. Нині релігія є чинником міжнародних відносин як взаємозв’язків між державами (саме в такому значенні вживає термін «міжнародні відносини» його автор – англієць Джерем Бентам). Релігія є основою комунікації в сучасному світовому співтоваристві, вона впливає на інтеграційні та дезінтеграційні процеси між країнами та народами. Релігію в сучасному світі використовують політичні та державні інституції для легітимізації, виправдання своєї політики.
Ці та інші тези наводили студенти у своїх виступах.
Так Єлизавета Хомутська, студентка 3-го курсу групи МВ-33, зазначила, що релігія обумовлює стиль життя людини, надає їй віру у вище, неземне, ідеальне; стимулює прагнення до вдосконалення, до порятунку душі, дарує надію. Релігія є творенням символів, що забезпечують єднання народу.
Юлія Сітчук, студентка групи МВ-33, висвітлила питання становища жінки в релігії та формування засобами релігійної свідомості гендерних стереотипів. Вона навела цікаві факти з життя мусульман, іудеїв та християн, процитувала священні тексти цих релігій.
Володимир Мартем’янов, студент групи МВ-33, сказав, що релігія впливає на ескалацію релігійних конфліктів у світі як в історії, так і в сучасності. Він порушив болюче для сучасного світу питання діяльності релігійно-екстремістських організацій, що сповідують іслам.
Анастасія Грачова та Наталія Скирда (студентки групи МВ-33) розповіли про нові можливості, які використовують у своїй діяльності неорелігійні організації, висвітлили практику Нью Ейдж.
Студентка 4-го курсу групи МВ-32 Наталія Каташинська у своєму виступі сказала, що релігія є засобом маніпуляції в сучасному світі. Релігія ніколи не зможе бути абсолютним інтегруючим фактором, доки матимуть місце маніпуляції на ґрунті її положень, обумовлені приватним інтересом певної групи осіб.
Втім потрібно розмежовувати такі поняття як релігія та віра. Наталія підготувала та показала аудиторії цікаву галерею фотокарток, що засвідчують маніпуляції, які здійснюють на ґрунті віри деякі релігійні організації.
Студент 4-го курсу групи МВ-32 Дмитро Шихалієв обґрунтував позитивний вплив, який, на його думку, справляє релігія як на одну людину, так і на спільноти людей. Людина потребує релігії та віри. Це робить її життя осмисленим та визначеним.
Катерина Шпильова, студентка 4-го курсу групи МВ-32к, зазначила, що не лише релігія впливає на людину, але й людина впливає на релігію, яку сповідує. В сучасному світі є актуальним питання зняття розбіжностей між різними релігіями та конфесіями в рамках однієї релігії. Ці питання вона запропонувала обговорити учасникам круглого столу.
Ярослав Анатолійович Якубенко розповів студентам про досвід комунікації між представниками різних релігій, який мав місце в його житті.
Цікавими думками з приводу тез, що обговорювалися в аудиторії, поділилася Світлана Геннадіївна Винокурова. Її точка зору знайшла жвавий відгук серед студентів.
Формат заходу передбачав виступи майбутніх фахівців до 5 хвилин, а також обговорення головних тез, які були озвучені, шляхом відповідей на питання згідно з регламентом 2 хвилини. Основні ідеї своїх виступів студенти сформулювали та представили на презентаційних табличках.
Безперечно, релігія має значний вплив як на окремих людей, так і на людство загалом. Важливо, щоб цей вплив мав конструктивний характер та був етико-гуманістичним.
Наприкінці обговорення, що пройшло в дружній робочій атмосфері відкритої дискусії, її учасники отримали оригінальні подарунки як знак можливості та необхідності творення символів, які програмують життя на успіх та позитив.
Автор тексту: Кириленко К.М.
