Філософія культурно-мистецької освіти
В Університеті культури на базі кафедри філософії і педагогіки відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Філософія культурно-мистецької освіти». Співорганізаторами заходу стали Київський національний університет культури і мистецтв, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, Центральноукраїнський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського, Бердянський державний педагогічний університет та Гадяцький фаховий коледж культури і мистецтв ім. І. Котляревського.
До речі, конференція була запланована офлайн на 24 березня 2022 р., однак у зв’язку з невмотивованим та неспровокованим вторгненням російської федерації в Україну 24 лютого 2022 р., запровадженням воєнного стану та активними бойовими діями на території України впродовж лютого-березня 2022 р., оргкомітет прийняв рішення про перенесення дати проведення заходу на 24 червня 2022 р. у дистанційному форматі на платформі Google Meet.
Варто зауважити, що всупереч нинішніх обставин, наукова подія згуртувала близько 100 магістрантів, аспірантів, науковців та фахівців-практиків із різних куточків України.
Відкрила конференцію модераторка заходу – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Катерина Михайлівна Кириленко. Вона зазначила, що проведення конференції стало можливим, у першу чергу, завдяки Збройним Силам України, бійцям Територіальної оборони та Добровольчих формувань, героїчні зусилля яких забезпечили продовження навчального процесу та здійснення наукових досліджень в Україні. Збірник матеріалів Всеукраїнської наукової конференції «Філософія культурно-мистецької освіти» цього року присвячений всім героям, які боронять Україну у такий складний та драматичний період її історії. Катерина Михайлівна наголосила, що війна росії проти України – це війна не лише за території, а насамперед за цінності, і культурно-мистецька освіта в цьому контексті грає надзвичайно важливу роль у наближенні перемоги України. На викладачів та науковців України нині покладене відповідальне завдання – тримати освітній та культурний фронт боротьби. Попри складнощі, з якими стикаються і викладачі, і студенти, робота в умовах війни вже продемонструвала 2 здобутки: розуміння важливості гуманістичного змісту освіти та усвідомлення нагальності гуманітарної освіти для студентів усіх спеціальностей. В сучасному світі освіта є не лише способом передачі знань і набуття компетентностей, а й джерелом комунікації, процесом формування особистості. Кафедра філософії і педагогіки працює зі студентами різних факультетів Університету культури з розумінням цих важливих викликів. Реагуючи на них, залучає до організації навчального процесу новітні методи роботи. Зокрема, за цей семестр, в умовах воєнного стану, викладачі кафедри провели 5 навчальних флешмобів зі здобувачами освіти різних рівнів (бакалаврами, магістрами та аспірантами). Більш детальна інформація про ці події розміщена на сайті кафедри філософії і педагогіки.
Від імені керівництва Університету культури всіх учасників конференції привітала докторка культурології, професорка, проректорка з науково-методичної роботи Юлія Василівна Трач. Вона закцентувала увагу присутніх на тому, що глобальні зміни такі, як пандемія та війна, змусили викладачів переосмислити роль і підходи до дистанційної освіти. Виникла потреба в короткі терміни підвищити її якість, провести цифровізацію, особливо для мистецьких спеціальностей. Нині ця потреба є нагальною, оскільки в умовах війни освіта відіграє і важливу роль ментального єднання з Батьківщиною всіх, хто був вимушений виїхати закордон. Також Юлія Василівна висловила думку щодо необхідності вже зараз готуватися до змін, які відбуватимуться у сфері освіти після завершення бойових дій та перемоги України, прогнозуючи і досліджуючи ці зміни.
Професор, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, завідувач першої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого Богдан Михайлович Бенюк розповів про досвід вишу з організації навчального процесу в умовах воєнного стану. Він зазначив, що всі викладачі вимушені були адаптуватися до цих нових умов, хоча для акторської професії і студентів спеціальності 026 «Сценічне мистецтво» спілкування на відстані є дуже важким. Професія актора – це, в першу чергу, емоція, яку неможливо повноцінно передати через екран на відстані. Попри це, в університеті шукають рішення для того, щоб навчання тривало. Зокрема, було вирішено перенести заняття, пропущені у лютому-березні на серпень, щоб відновити втрачене. За словами Богдана Михайловича, зараз критично важливо напрацювати «освітній каркас», враховуючи нові виклики та умови, а далі до цього каркасу кожна спеціальність буде додавати свою специфіку та нюанси.
Докторка педагогічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Алла Миколаївна Коломієць підкреслила, що перед викладачами нині постають нові завдання. Саме педагоги формують майбутнє і повинні першими реагувати на зміни та виклики, щоб закласти основи і вибудувати нові цінності, на яких ґрунтуватиметься майбутнє України. Також Алла Миколаївна звернула увагу присутніх, що один з основних постулатів філософії – віра в рятівну силу краси, а для педагогіки основоположним є принцип «добро врятує світ». Важливо вибудовувати методологію української освіти на цінностях добра, взаємодопомоги, допомоги країні та ЗСУ, множити європейські цінності поваги до людини, ділитися своїми здобутками зі світом і формувати образ українців як нації, що поширює добро та несе мир.
Докторка психологічних наук, доцентка, проректорка з наукової роботи Центральноукраїнського державного педагогічного університету ім. В. Винниченка Лілія Валентинівна Клочек зауважила, що Україна йде в європейський простір, про що свідчить надання Україні статусу кандидата в члени ЄС, але паралельно будує і свій унікальний освітній простір. А він, з її точки зору, має будуватися на розвитку творчих здібностей особистості та здатності до оволодіння ними. У цьому аспекті важливими є шляхи оптимізації культурно-мистецької освіти та розвиток здатності до глибоких переживань прекрасного і піднесеного.
Кандидатка педагогічних наук, доцентка, декан факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету ім. П. Тичини Інна Григорівна Терешко поділилась досвідом освітнього закладу з організації навчального процесу під час війни. Зокрема, в університеті прийняли рішення про продовження навчання до середини липня, щоб відпрацювати в повному обсязі всі пропущені через початок воєнних дій заняття. Для більш якісного навчання вся інформація та матеріали розміщені на платформі Moodle. Викладачі оновили методичні рекомендації, банк відеолекцій, збільшили банк тестових завдань, підібрали відеоматеріали для практичних занять із фахових дисциплін. Попри певні складнощі, пов’язані з військовими діями, в Уманському державному педагогічному університеті ім. П. Тичини вдалося провести Місяць науки, в рамках якого відбулися 3 наукові конференції. Інна Григорівна наголосила, що викладачі та студенти активно залучені до волонтерської та громадської діяльності. Тож було проведено ряд акцій та соціальних проєктів для допомоги внутрішньо переміщеним особам та ЗСУ. Серед них – «#Разом до перемоги», «Все буде Україна», «Мова має значення» та інші.
Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри образотворчого, декоративного мистецтва, технологій і безпеки життєдіяльності Вінницького державного педагогічного університету ім. М. Коцюбинського Віктор Володимирович Соловей розповів, що в їхньому ЗВО до роботи залучили освітню платформу Collaborator. На ній викладачі та студенти отримують навчальний матеріал, мають можливість комунікації між собою. Крім того, платформа є важелем контролю керівництва університету за роботою педагогів і студентів, оскільки відображає об’єми навчальної інформації, що викладач надає молоді, та час, проведений студентом на даній платформі. Також в університеті активно діє освітній хаб «NotBox», де викладачі діляться новаторськими думками і власними науковими здобутками, відбуваються вебінари та різноманітні події.
Кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Олена Вікторівна Кундеревич зосередила увагу учасників наукового заходу на важливості реалізації інтегративного підходу в освіті, який передбачає, що навчання розгортається як творчий процес. Цей підхід формує таку вагому складову, як здатність особистості до дій та вміння приймати рішення, максимально наближає освіту до практичного життя. Олена Вікторівна закцентувала, що нині важливою є підтримка студентів, це вмотивовує їх до навчання та самореалізації. Заклад вищої освіти повинен бути прикладом ефективної комунікації і співпраці, а освітні цілі викладачів – мати зв’язок з цілями студентської молоді. Під час війни доцільно надавати студентам посильні для виконання завдання, бо вся молодь перебуває в різних, часто дуже складних умовах. Досвід роботи в такій ситуації продемонстрував, що студенти прагнуть навчання і знаходять можливість самоорганізуватися.
Кандидатка культурології, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Євгенія Андріївна Сидоровська наголосила на необхідності патріотичного виховання студентів і наявності такої позиції у викладачів, оскільки перед українськими педагогами та науковцями нині стоїть важлива місія – зберегти українську освітню школу й адаптувати її до нових реалій. Викладачі мають виховувати у студентів риси, властиві чесній, добрій людині, яка протистоїть агресії. Обмін емоціями і безпосереднє спілкування у цьому процесі ніщо не може замінити, але наразі ми не маємо іншого вибору, тож повинні використовувати всі наявні можливості, в тому числі технічні.
Кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Ірина Янівна Конюкова поділилась власним досвідом роботи зі студентами в умовах дистанційної освіти і розповіла про використання різних технічних можливостей у комунікації з ними. Вона підкреслила, що з боку університету була надана можливість проведення додаткових занять, щоб забезпечити повне засвоєння матеріалів навчальних дисциплін. Усі матеріали викладачі завантажили на платформу Moodle, якою активно користується студентська молодь, і проводили тематичні тестування для перевірки рівня знань. Важливою за новітніх умов є індивідуальна робота зі студентами, оскільки не кожен з них має постійний доступ до інтернету та можливість відвідувати лекції. Саме тому викладачі повинні всіляко сприяти тому, щоб молодь мала мотивацію і натхнення для продовження навчання.
За результатами конференції у процесі обговорення шляхів удосконалення культурно-мистецької освіти в умовах сучасних надскладних викликів науковці виокремили декілька важливих векторів оптимізації освіти:
- посилення інтегративних освітніх тенденцій (як у напрямку забезпечення продуктивної взаємодії між викладачем і студентом, так і шляхом реалізації у процесі формування змісту освіти інтегративного підходу);
- формування у студентів стійкої української ідентичності, а на її основі особистісної мотивації до навчання та самовдосконалення;
- формування у студентської молоді суспільної мотивації та стимулювання їх участі у суспільно-орієнтованих проєктах;
- посилення етичної константи в освіті, відображення у змісті освіти єдності добра, краси та істини як фундаментальних постулатів, на яких тримається освіта і світ в цілому;
- формування досвіду цілісного проживання сьогодення викладачем та студентом у спільній взаємодії на ґрунті особистісного контакту.
Робота конференції відбулась в атмосфері дружнього спілкування та жвавого обміну думками. За ініціативи учасників було вирішено продовжити активну співпрацю, зокрема, й у напрямку подальшого обговорення та дослідження заявлених тем.
Ознайомитись із програмою конференції можна тут.
Збірник матеріалів конференції є можливість завантажити тут.
Автори тексту - Стратюк В. І., Кириленко К. М.
