«Людина – це…»
З ініціативи Кафедри філософії студенти ІІ-го курсу Факультету дизайну і реклами та Факультету хореографічного мистецтва Київського національного університету культури і мистецтв підготували філософську імпрезу «Людина – це…».
«Центральне місце у філософській проблематиці посідає проблема людини. Хто вона? Якою є? У чому її призначення? Ці та інші питання намагалися осягнути студенти. Результати своїх пошуків вони втілили в інсталяціях, до яких писали своє філософське обґрунтування», – зазначила завідувач Кафедри філософії, доктор педагогічних наук, доцент Катерина Михайлівна Кириленко.
Захід розпочався незвичайним флеш-мобом студентів групи ДХМо-34. Вони представили крафтову сукню, як символ того, що людина є чистим аркушем паперу, котрий вона разом з оточенням наповнює змістом. Творча молодь запропонувала всім учасникам заходу на підготовлених ними літерах «Я» написати свій слоган і прикріпити його до «тканини».
Студенти групи ДХМг-14 показали інсталяції, у яких людина постала втіленням піраміди потреб А. Маслоу. Вони виготовили макет людини із трикутників – носіїв певних потреб – та скріпили їх нитками у формі піраміди, що прослідковувалась як у горизонтальній, так і вертикальній площині.
Своє бачення людського існування продемонстрували і дизайнери групи ДХМс-24, які намалювали людину фарбами з навколишнього середовища. Ціла палітра кольорів з’явилась на сцені, адже саме такою різнобічною та багатогранною, на думку творців, є людина як частина безкінечно прекрасного і безмежного у своїй досконалості світу.
Марина Залезинська (гр. ДХМс-24) створила авторську інсталяцію. Вона намалювала картину «Людина – це…», де зобразила особистість як частинку Всесвіту, Бога, природи. «Людина – це деталь організму, яка пов’язана з іншими в одну систему, задум і виконує свою функцію на Землі», – зауважила дівчина.
Чудові композиції підготували і студенти Факультету хореографічного мистецтва. Мовою танцю молодь групи ТХК-34 пояснила, що людина є цілим світом, а не його елементом. «Чому не можна бути собою? – поставили перед собою та глядачами питання автори твору. – Чи не можна перестати переховуватися під тисячею масок та відкрити своє справжнє обличчя? Вся сутність як людини минулого, так і теперішнього, може бути порівняна зі спектаклем на театральній арені. В цій виставі всі ми виконуємо різні ролі; навіть перед собою людина вічно не відверта до кінця. Вона грає роль, яку сама для себе пише. Світ – це театр імпровізацій, а життя людини – одна складна імпровізація».
Кульмінацією виступу стало зривання масок, що були на обличчі учасників. Втім на деяких обличчях вони залишилися, адже, як пояснили організатори, «процес пошуку себе триває, ще є маски, які потрібно зірвати!».
Людину як вічну систему боротьби пристрастей та бажань представили студенти групи ТХН-14. Вони наголосили на тому, що людина – в першу чергу, почуття. Розуміти свої почуття, прислухатися до них – це означає чути себе, знати свої бажання та мету. Таку ідею хореографи передали складною танцювальною постановкою та запропонували увазі аудиторії власну версію молдавського народного танцю.
Ідею людини, що є «річчю в собі» (за І. Кантом), відтворили танцівники Кафедри бальної хореографії (гр. ТХБ-24). «Людина постійно потерпає від ярликів, що навішує на неї оточення. Ці стереотипи та шаблони слід зірвати із себе та залишитися тим, ким є насправді!» – відзначили молоді таланти. Також студенти показали людину й у хореографічній композиції, де особистість – істота тендітна та вразлива, на яку яскраво діють почуття, емоції та думки інших.
На завершення вже за межами аудиторії без світла сцени КНУКіМівці з групи ТХС-44 мовою танцю розповіли відомий вірш В. Симоненка «Ти знаєш, що ти людина», а студентка групи ТХС-44 Анастасія Чайченко своє бачення людської особистості змалювала за допомогою надувних кульок.
Філософська імпреза стала чудовою можливістю для студентів проявити свої таланти та заглибитися у вивчення людини як предмету філософії.
Автор тексту: Кириленко К.М.





