ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Філософія культурно-мистецької освіти»

Кафедра філософії і педагогіки КНУКіМ спільно з Навчально-науковим інститутом на базі Університету культури провели ІІ Всеукраїнську наукову конференцію «Філософія культурно-мистецької освіти». Співорганізаторами заходу стали Київський національний університет культури і мистецтв, Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини та Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського.

Конференція є продовженням співпраці закладів вищої освіти педагогічного та культурно-мистецького спрямування, що започаткована минулого року під час проведення Всеукраїнської наукової конференції «Філософія культурно-мистецької освіти». Цьогорічна конференція згуртувала близько 100 магістрантів, аспірантів, науковців та фахівців-практиків із різних регіонів України.

Відкрила конференцію модераторка заходу – докторка педагогічних наук, професорка, завідувачка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Катерина Михайлівна Кириленко. Вона зазначила, що конференція проходить в умовах повномасштабного вторгнення росії на територію України та запровадження в Україні правового режиму воєнного стану. Організатори та учасники засвідчують свою готовність докладати усіх зусиль, зокрема й на ниві освіти та науки, до наближення перемоги України та висловлюють щиру вдячність Героям Сил оборони України, які захищають Україну зі зброєю в руках.

Від імені керівництва Університету культури всіх учасників конференції привітала докторка культурології, професорка, проректорка з науково-методичної роботи Юлія Василівна Трач. Вона зазначила, що нині відбувається перехід від розуміння культури як чогось розважального та другорядного, до усвідомлення її визначального значення для особистісного, професійного, державного розвитку. Юлія Василівна зазначила, що збереження культури в часи війни – одна з центральних тем, яка потребує залучення фахівців різних галузей. Принципово важливо оперативно реагувати на виклики сьогодення, готуючи майбутніх спеціалістів культурно-мистецького спрямування.

Зі вступним словом виступив актор театру та кіно, Народний артист України, Міністр культури України 2014 р., 2016–2019 рр. Євген Миколайович Нищук, який зауважив, що нині українська культура активно позбавляється постколоніального досвіду та формує підґрунтя нового майбутнього, заснованого на героїчних прикладах минулого і сьогодення. Слід переписати російський погляд на українську культуру, напрацювати айдентику новітньої української культури.

Наразі нагальним завданням культурно-мистецької освіти є створення наративу опору російській агресії. Важливо інтегрувати освіту до парадигми війни. Саме освіта має інструменти для рефлексування та можливості конвертувати досвід війни у ресурс сили і перемоги. Євген Миколайович виділив 5 основних характеристик, якими має володіти випускник закладу культурно-мистецької освіти:

1. спеціаліст у галузі культури – людина, яка чинить спротив рашизму, у своїй діяльності займається переписуванням російських нав’язаних наративів та деконструкцією культури меншовартості;
2. спеціаліст у галузі культури – людина, яка володіє вмінням створювати нові сенси, креативні наративи, айдентику та окреслювати фундаментальні проблеми;
3. спеціаліст у галузі культури – людина, яка інтегрована в світовий процес, готова працювати із зовнішньою аудиторією у міжнародних проєктах, розвивати українські проєкти, які будуть водночас самобутніми та цікавими світу;
4. агенти культурних індустрій є не лише менеджерами, а насамперед патріотами, що володіють вмінням створювати спільний простір спротиву ворогу;
5. агенти культурних індустрій мають надати можливість українцям, які сьогодні знаходиться за кордоном, відчувати освітню підтримку і нерозривність з українською культурою.

Професор, народний артист України, лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка, завідувач першої кафедри акторського мистецтва та режисури драми Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого Богдан Михайлович Бенюк розповів про досвід свого університету з організації навчального процесу в умовах війни. Богдан Михайлович закцентував увагу на тому, що для майбутнього фахівця в культурно-мистецькій сфері надзвичайно важливою є емоція безпосереднього спілкування з викладачами і майстрами курсу, робота з ними «віч-на-віч». Це відчувається як з боку студентів, так і з боку абітурієнтів, які тільки обирають свій подальший життєвий шлях.

Євген Миколайович Нищук додав, що у процесі підготовки майбутніх фахівців театрального мистецтва також варто звернути увагу на те, як нині змінюється фокус емоцій глядача. Він розповів, що емоція глядача зараз стає до певної міри співтворцем вистави, змінює її сприйняття. Євген Миколайович навів приклад моновистави «Момент кохання», виконавцем якої він є впродовж 10 років. Нині глядач сприймає її на емоційному та перцептивному рівнях по-іншому, із зануренням в досвід війни.

Докторка педагогічних наук, професорка, проректорка з наукової роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Тетяна Леонідівна Годованюк привітала всіх учасників від імені ректорату університету і підкреслила, що наукова конференція є важливою науковою подією, оскільки освіта і наука під час війни – це особлива відповідальність, а підготовка спеціалістів мистецького спрямування – виклик. Заклади вищої освіти України культурно-мистецького спрямування професійно використовують свої можливості та ресурси, оперативно реагують на нові виклики та адаптуються до змін. Нині перед ними особливо гостро постала потреба в підготовці фахівців, що є носіями національної ідеї та культурної ідентичності. Тетяна Леонідівна розповіла присутнім про досвід роботи Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини в період війни. Зокрема, Вченою радою університету було прийнято рішення про перехід на змішаний формат навчання, оскільки лише дистанційна форма навчання не може бути ефективною в процесі підготовки спеціаліста культурно-мистецького спрямування. Водночас в університеті активно розвивається онлайн-освіта як додатковий інструмент отримання знань студентами. Важливими кроками стали відмова від використання і споживання російського контенту в навчальному процесі та активна інтернаціоналізація освітнього процесу, зокрема, участь як студентів, так і викладачів у міжнародних проєктах та конференціях.

Олег Олегович Сербін, доктор наук із соціальних комунікацій, професор Навчально-наукового інституту КНУКіМ, в. о. генерального директора Національної бібліотеки України імені Ярослава Мудрого розповів присутнім про потребу активного реформування інформаційно-бібліотечної освіти, відходу від застарілих практик, опанування досвіду європейських країн та США. Сучасний бібліотекар – це менеджер з управління інформацією, фахівець, який не лише аналізує інформаційний ринок чи певний його сегмент, а й готує на упередження інструменти, якими зможе користуватися читач. Менеджер з управління інформацією повинен уміти комерціалізувати інтелектуальний продукт, зокрема, донести його до інвестора, та монетизувати наукові здобутки.

Заслужений працівник культури України, доцент, завідувач кафедри музикознавства та вокально-хорового мистецтва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Василь Васильович Семенчук підняв тему залучення сугестивних технологій до процесу підготовки майбутніх вчителів музики. Ці технології розвивають вербальні та невербальні комунікативні уміння, навчають використовувати елементи релаксопедагогіки у житті. Василь Васильович розповів про власний досвід використання співу, зокрема виконання чумацьких пісень, у підготовці здобувачів освіти, акапельно виконав кілька музичних фрагментів. 

Кандидатка педагогічних наук, доцентка, в. о. декана факультету мистецтв Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Інна Григорівна Терешко поділилась досвідом освітнього закладу з використання проєктної діяльності в ході підготовки майбутніх вчителів музичного мистецтва, розповіла про проєкти, які реалізовували студенти та викладачі університету. Серед них – міжпредметні проєкти (наприклад, «Стилі сучасного танцю» іноземною мовою), регіональні (щорічний «Ой на Івана, ой на Купала», що відбувається у Національному дендрологічному парку «Софіївка»), міжнародні, тематичні перформанси до визначних дат та річниць відомих українських митців тощо. Окрім навчальної мети, коли проєктна технологія дає можливість розкрити творчий потенціал студентів, такі проєкти мають і наукове значення, оскільки за результатами багатьох з них були видані навчальні посібники та підручники.

Дмитро Сергійович Коник, аспірант 2 року навчання Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого, підняв тему акторського тренажу, наголосив на необхідності зміни підходів у викладанні акторської майстерності, позбавлення наслідків російського спадку та дерусифікації освітніх моделей, а також залучення досвіду тренажу американських та європейських колег. На думку Дмитра Сергійовича, майбутніх акторів театру і кіно важливо навчити грати не персонажа, який грає історію, а грати історію, що сталась із персонажем. Саме для цього і потрібен тренаж, який закладає основи професійної майстерності майбутнього фахівця.

Кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Олена Вікторівна Кундеревич наголосила на важливості відновлення життєстійкості у студентів під час війни. Нині зростає прагнення здобувачів освіти доєднатися до навчального процесу. До занять приєднуються і ті студенти, що перебувають в лавах ЗСУ, і ті, що проживають на тимчасово окупованих територіях, і ті, хто має проблеми з інтернетом чи електропостачанням. Викладачі повинні допомагати студентам вчитися виявляти власні емоції та керувати ними в часи нестабільних емоційних реакцій на реальність. Цікавим в цьому контексті виявився досвід Олени Вікторівни з проведення в межах навчального процесу тренінгів та практичних занять зі студентами, де вони практикують різні методики розвитку емоційного інтелекту та формування навичок ненасильницької комунікації.

Кандидатка філософських наук, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Олеся Богданівна Бенюк долучилась до обговорення тем, що піднімалися доповідачами в ході конференції, і додала, що спільні виклики, які сьогодні постали перед українським суспільством, формують й нові цінності, що потребує змін в усіх сферах життя. В освітній процес нові цінності входять не так швидко, і тому критично важливим є те, щоб викладачі уважно ставилися до нових пріоритетів і доносили їх студентам через комунікацію та дисципліни. Національна ідея, здобутки та внески українського народу нині не мають оминати жодну дисципліну, бо це є шлях творення нашого майбутнього.

До вітань учасникам конференції та обговорення піднятих питань долучились також кандидатка культурології, доцентка кафедри філософії і педагогіки КНУКіМ Євгенія Андріївна Сидоровська та кандидатка педагогічних наук, доцентка кафедри музикознавства та вокально-хорового мистецтва Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини Ольга Михайлівна Козій.

За результатами роботи конференції сформовано наступну резолюцію:

1. Невідкладним завданням закладів освіти нині є створення наративу опору російській агресії, інтегрування освіти до парадигми війни, формування у здобувачів освіти стійкої української національної ідентичності.
2. Потрібно спростувати міфи російської пропаганди, нав’язані нею наративи та сформувати своє, позбавлене російських ідеологем, цілісне уявлення про історію та культуру України.
3. Нагальним освітнім завданням є дерусифікації освітніх моделей, відмова від використання і споживання російського культурного та наукового контенту в навчальному процесі.
4. Пріоритетним завданням науково-педагогічних працівників під час війни є надання психологічної допомоги, відновлення життєстійкості у здобувачів освіти.
5. Важливо сформувати у здобувача освіти в галузі культури і мистецтва уміння розуміти фундаментальні проблеми історії та сьогодення, продукувати нові наративи, створювати та просувати українську айдентику.
6. Здобувач освіти в галузі культури і мистецтва повинен в процесі навчання набути такі компетентності, які допоможуть йому створити креативний культурний продукт. Здобувач освіти в галузі культури і мистецтва повинен уміти розвивати українські та брати участь у міжнародних проєктах. Варто активно впроваджувати в навчальний процес закладу освіти культурно-мистецького спрямування проєктну технологію навчання. Закладам освіти слід створити належні умови для інтернаціоналізації навчального процесу.
7. Потребує детального вивчення і обговорення досвід роботи закладів вищої освіти України культурно-мистецького та педагогічного спрямування в умовах воєнного стану, популяризація новітніх освітніх здобутків, управлінських рішень окремих ЗВО.

Робота конференції відбулась в атмосфері дружнього спілкування та жвавого обміну думками. За ініціативи учасників було вирішено продовжити активну співпрацю, зокрема, й проведення ІІІ Всеукраїнської наукової конференції «Філософія культурно-мистецької освіти» наступного року. Присутні висловили надію, що у 2024 році учасники матимуть змогу обговорювати питання організації навчального процесу вже за повоєнних умов.

За результатами роботи конференції всі учасники отримали електронні іменні сертифікати.

Ознайомитись із програмою конференції можна тут.

Збірник матеріалів конференції є можливість завантажити тут.

Автори тексту – Кириленко К. М., Стратюк В. І.